⠀⠀⠀⠀

У січні 2020-го року я подалась на програму au pair. Підготувала всі документи, і вже на початку березня ми починали шукати сім’ю. Але тут розпочався період коронавірусу, звичайно ж, вся підготовка відклалася на невизначений термін. І я навіть думала, що я вже не вийду цього року в Іспанію і не стану au pair.

Жодних новин не було… ні в квітні, ні в травні, навіть на початку червня нічого. Я вже засмутилася, але вже в середині червня Валерія мені зателефонувала і сказала, що межі відкривається з першого числа, і що ми зараз швиденько шукатимемо мені сім’ю. Відразу було три пропозиції: сім’ї, які хотіли б мати дівчинку з червня по серпень. У мене було спочатку два інтерв’ю з однією сім’єю та з другою, але ми не зійшлися. Вже на інтерв’ю з третьою сім’єю я зрозуміла, що все буде з ними добре, і ми підходимо один до одного. Я одразу познайомилося з дітками, з батьками. Вони мені показали весь будинок та мою кімнату.

Після того, як ми домовилися з сім’єю, я написала Валерії. Купила квиток до Мадрида, у мене був переліт з Києва до Мадрида (до речі квитки виявилися дуже дешевими я заплатила всього лише 40 €). 5 липня я мав переліт. Агентство підготувало мені контракт та запрошення, у мене була страховка. Я приїхала в Бориспіль аеропорт, і мене спокійно пропустили, я полетіла без жодних ускладнень. Тест на COVID я не здавала тому що тоді ще не було правила, що в Іспанію потрібен тест на COVID, тому мені пощастило.

Я прилетіла до Мадриду, там у мене був автобус на Мурсію, де мене мала зустріти моя сім’я. Після довгої дороги, в Мурсі, мене зустріла сім’я, ми одразу поїхали до будинку. Мені показали мою кімнату, я познайомилося з дітками і мені дали вихідний день: я відпочивала, розклала всі свої речі, трошки погуляла містом, це було більше курортне місто, і будинок наш знаходився за 5 хвилин від пляжу, що не могло мене не радувати. тому що пляж біля будинку це найкраще про що я могла мріяти.

Я доглядала наймолодшу дитину, навчала англійської мови, розмовляла англійською мовою, грала в різні ігри. Іноді я залишалася з трьома дітьми одна, це, звичайно, було дуже складно, але я справлялася як могла, мені допомагала одна дівчинка, яка теж у них працювала, тому вдвох ми якось знаходили варіант, щоб вгамувати дітей і з ними погратися. Вигадували для них різні завдання, щоб їм було цікаво, тому що вік у всіх різний.

В свій вільний час я в основному ходила на пляж, гуляла курортним містом,  також на вихідних їздила в Мурсію. На курси я не ходила, бо все було закрито, я просто знайшла собі репетитора native-спікера.

Півтора місяці просто пройшли дуже швидко і останній тиждень мені вже навіть не хотілося їхати…. Ми добре попрощалися, я поїхала в Барселону і ще 5 днів була в Барселоні.

Що можу сказати з приводу програми, це дійсно дуже крутий експірієнс і мені сподобалося бути як au pair, допомагати сім’ї, водночас відпочивати, знайомитися з культурою та вчити іспанську мову.

Всі дівчатка, хто думає їхати чи ні я звичайно пораджу їхати і звернутися в агентство “See World”. Валерія допомагала мені протягом усього періоду, переписувалася зі мною, відповідала завжди на запитання. Я дуже вдячна їй за це і рада, що побувала як au pair.